Воскресенье, 23.07.2017, 00:39Приветствую Вас Гость

Музей-заповiдник"Садиба Попова"

Каталог статей

Главная » Статьи » Мои статьи

Булава Кубані

Булава Кубані

Розпочинається нова міжконтинентальна пригода.

Знову українська історія. Знову козацтво. Операції спецслужб. Таємні заповіти. Неймовірний шлях Січових символів.

Булава Кубані. Чи древня отаманська булава, перші легенди про яку, згадують легендарного отамана Івана Сірка. Дуже ймовірно, що булава, захоплена в одній з битв з турками, перероблена козацькими умільцями, багато прикрашена, передавалася з рук в руки. Так, з козаками і потрапила на Кубань. Враховуючи багато містичних історій, пов*язаних з неймовірними характерницькими здібностями Сірка, надпотужними закляттями, дуже може бути, що головна булава Вільної Кубані, дійшла до нас з часів Сірка.

Постать Сірка була наскільки міфологізованою, віра в нього була такою абсолютною, що і досі існують казки про те, що певний час труну з тілом отамана, возили в походи, аби перемогти. Інші легенди розповідають, що у мертвого Сірка відтяли руку, яку діставали у вирішальних боях для перемоги...

Могила І.Сірка збереглася на Дніпропетровщині. Аби врятувати її від затоплення черговою ГЕС, перенесли під село Капулівка. Череп отамана відправили до Ленінграду. Вирішили зробити реконструкцію обличчя. Та й забули... Тільки наприкінці восьмидесятих Юрій Мушкетик гостро поставив питання про повернення черепа... Але, то окрема історія.

Січ було розгромлено. Козаки пішли на Кубань. Булава стала головним атрибутом отаманської влади.

КУБАНЬ. Прем*єр Іванис

Останній отаман Кубані Бабич, передав її створеній  Законодавчій Раді Кубані, яка 6 січня 1918 року, проголосила Кубанську Народну Республіку. Було прийнято першу Конституцію Кубані. Ухвалено резолюцію про приєднання Кубані, на федеративних засадах, до України. Велика роль у тих подіях належала переконаному українському патріоту, Міністру внутрішніх справ КНР Кузьмі Безкровному. Саме він вів переговори з Гетьманом Скоропадським про спільну боротьбу з комуняками. Скоропадський майже віддав наказ про висадку на Тамань української дивізії. На жаль, Кубанська Рада проголосувала за союз з Добровольчою армією Денікіна, який воював і з більшовиками, і з Україною. Вже потім, кубанці зрозуміли помилку...

В ті часи було створено навіть незалежну Кубанську єпархію...

13 червня 1919 року, у Ростові, білогвардійці, вбили Голову Законодавчої Ради Кубані Миколу Рябовола. Групу українських націоналістів, що керували козаками, вислали до Стамбулу. Це стало останньою краплею для кубанських козаків. Вони масово покинули військо Денікіна.

Почався зоряний час справжнього українця, козака Василя Іваниса. Маючи інженерну освіту, офіцерське звання, пройшовши кілька війн, він став депутатом кубанської Ради від рідної станиці Настасіївської. Міністром торгівлі і промисловості Кубані.

Іванис обстоював оборону лише незалежної Кубані.

Було обрано нового отамана Кубанського козацтва Миколу Букретова. Який запропонував В.Іванису очолити Уряд Кубані.

4 січня 1920 року Уряд Кубані було сформовано. Пропрацювали до 17 березня, коли довелося залишити Краснодар. Відійшли до незалежної на той час Грузії. Букретов впав у депресію і передав всі повноваження, у тому числі отаманську булаву Кубані, Василю Іванису. Прем*єр вивіз булаву у чемодані!

ЕМІГРАЦІЯ

В серпні 1920 року Кубанська армія генерала Сергія Улагая висадилася десантом на Кубані. Повернувся і Іванис з булавою. На жаль, повстання подавили більшовики. Іванис відпливає до Стамбула. Потім Румунія, де йде до Посольства УНР. Вів переговори про облаштування Кубанських козаків. Потім Варшава. Меморандум про незалежність Кубані і засудження більшовиків. У Тарнові Іванис зустрівся з С.Петлюрою.

Булава, разом з Іванисом переїхала до Праги. До Української господарської академії в Подебрадах прийняли 42 кубанців. Іванис там викладав.

У 1922 році Іванис, як глава Уряду Кубані, звернувся до міжнародної конференції в Генуї з проханням визнати незалежність Кубані.

1935 року Іванис з булавою Сірка потрапляє на Україну. Працював у Рільничому ліцеї в Черницях біля Львова. 1939 року втік до Німеччини.

 1948 року Василь Іванис перевіз булаву до Канади. Де багато писав українською мовою. Помер останній Прем*єр Кубані 28 вересня 1974 року. У заповіті Іванис просив передати архів і отаманську булаву Колегії Святого Андрія у Вінніпезі. Якщо Кубань стане частиною України, заповів перевезти булаву до Краснодару. Якщо ні, а Україна стане незалежною,  відвезти булаву до музею ім. Д.Яворницького до Дніпропетровська.

Як виявилося, дискутував Іванис і з самопроголошеним Кубанським військовим отаманом В*ячеславом Науменком. Його не обирала Кубанська крайова рада. До речі, остання сесія Законодавчої Ради, що відбулася в Адлері в 1920 році, доручила Іванису боротися лише за незалежність Кубані. У 1922 році, Науменко теж отримав якусь булаву, яка зберігалася в музеї Кубанського козацтва у Ховеллі. Потім зникла. Ймовірно, нині в Сибіру.

 Розслідування проводилося за матеріалами Р.Коваля і Р.Польового.

КОЗАЦЬКІ РЕГАЛІЇ

Ця історія переплелася з неймовірними пригодами козацьких регалій. Теж Січ. Кубань. Печатка Запорізького козацтва, прапори, булави, документи... Лише регалії таємно вивезли до Сербії у 1918 році. Потім Німеччина, США. Музей Кубанського козацтва у Ховеллі, штат Нью-Джерсі. Переговори губернатора Кубані Ткачова і отамана Кубанського козацтва Громова, про передачу колекції в Краснодар. Героїчні зусилля отамана Американського козацтва Сергія Цапенка з справедливого поділу колекції. Кубанські експонати - Росії, Січові - Україні. Потужний вступ до гри сайтів журналів "Нова Січ" і "Музеї України". Інформаційна кампанія. Пограбування музею США спецгрупою ГРУ РФ. Міжнародний шпигунський скандал. Таємна переправка викрадених регалій до Москви. Помпезна передача Грамот російських царів на Кубань. Як виявилося, до Краснодару потрапили копії...

Розпочалися секретні переговори української влади про обмін праху Ю.Долгорукого на козацькі регалії Січової доби і інші козацькі речі. Міждержавні інтриги. До головних дійових учасників цих напівфантастичних подій - губернатора Кубані Ткачова, який вирішив висуватися у президенти Росії; отамана ККВ Громова; отамана Американського козацтва С.Цапенка; часописів "Нова Січ" і "Музеї України" дійшло, що у гру вступили інші сили. Вже зрозуміло, що оригінали козацьких регалій на Кубань не повернуться. Москва зробить копії. Не ясно, що передадуть офіційному Києву. Дуже можливо, що теж копії. На додачу, кілька прапорів, ймовірно печатку Війська Запорозького...

Активізувався Комітет "Кубань з Україною". Знову пішли розмови про створення незалежної республіки Козакія, ідеї якої, стають все більш популярними на Дону і Кубані. Стають відомими факти про справжню історію козацького руху і Кубані. Нам зрозуміло одне. Почалося полювання на Булаву Кубані. Канада. Адреса відома. Якщо їм це вдасться, символічна річ козацької історії, полетить до Краснодару напряму. Минаючи Москву. Ми вже вивчили методи їх роботи. Тривожить одне - в Канаді немає ФБР і ЦРУ! Булаву можуть тихо підмінити копією, чи просто банально викрасти. Ніхто і не помітить!

Журнали "Нова Січ" і "Музеї України" звертаються до Посольства України в Канаді, діаспори з великим проханням - знайти Булаву Сірка у Вінніпезі. Організувати нормальне зберігання і охорону. Можливо, розмістити експонат у банківському сейфі. Терміново владнати всі формальності. Знайти оригінал заповіту В.Іваниса. І виконати пункт з доставки архівів цього видатного козака і Булави Сірка до Дніпропетровського музею імені Д.Яворницького!

Операція "Булава Кубані" почалася. Чекайте нових публікацій!

Україна переможе!

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України" для газети "SecondUSA"

На фото: В.Іванис

 

Категория: Мои статьи | Добавил: zamok-popova (05.01.2008)
Просмотров: 936 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Категории каталога
Мои статьи [134]
Форма входа
Поиск
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • завантаження...
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Наш опрос
Чи варто відбудовувати замки в Україні?
Всего ответов: 263