Вторник, 19.09.2017, 19:10Приветствую Вас Гость

Музей-заповiдник"Садиба Попова"

 

Василiвський iсторико-архiтектурний музей-заповiдник"Садиба Попова"

70700 м.Василiвка, вул.Гагарiна, 16

(06175)7-73-88, 7-26-57, 8-096-5373045

 

 

 

Історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова” у м. Василівка Запорізької  області створено у січні  1993 року на базі районного краєзнавчого музею, який не працював вже 11 років, а його фонди були пограбовані та майже  втрачені.

Створення заповідника відбулося завдяки діяльності місцевого історико-культурного товариства "Спадщина”, яке, починаючи з осені 1989 року наполегливо вимагало від усіх рівней влади прийняти заходи про збереження залишків палацово-паркового ансамблю колишнього ма-єтку "Васильєве”, яке належало родині дворян Попових.

Фактично музей-заповідник розпочав свою діяльність з березня 1993 року. За цей час, незважаючи на відсутність фінансування, на кошти  пожертвувань розгорнуто експозиції  з історії  краю і садиби,з етнографії, з історії району в період окупації  І94І-І943 років, обладнано виставковий зал, де постійно проводяться персональні виставки творів майстрів декоративно-ужиткового мистецтва та художників. Фонди музею налічують близько 9 тисяч одиниць зберігання. Проведено велику дос-лідницьку і пошукову роботу по уточненню історії краю в дореволюційний період і в період Великої Вітчизняної війни. Експозиції музею не обтяжені догмами радянської історіографії. В них тільки те, що здобуто співробітниками нашого музею в архівах, бібліотеках, фондах інших музеїв, які показують максимально правдиву історію цього краю.

У склад музею-заповідника "Садиба Попова” входять два комплекси: історичний та архітектурний.


До історичного комплексу входить"Садиба поміщика періоду освоювання  Дикого поля”, який складається з 4-х споруд кінця ХVІІІ - 30-х років ХІХ ст.:

- житловий будинок поміщика (1790 р.);

- корівник (1835 р.);

- молочарня (цех переробки молока) -1836 рік;   

- погріб (1830-ті роки).

 Архітектурний комплекс (залишки палацового комплексу) складається з трьох флігелів (східний, західний та північний); оглядової башти;каретного двору;конюшні;будівлі електростанції  та майстерні та головної  башти зруйнованого палацу, що збереглася до цього часу.

Обидва комплекси є дуже цінними пам’ятками історії  та культури.

Історичний комплекс за своїм профілем - єдиний в Україні. Архітектурний комплекс -за свідченням фахівців з Петербурзького заповідника "Петродворец”- шедевр містобудування. Це творіння геніального російського архітектора XIX ст. Миколи Бенуа.  Відвідувачів вражає не тільки незвичайна  краса  архітектури цих будівель, але й якість мурування стін та  окремих деталей будівлі. Фахівці-будівельники підкреслюють,що якість і майстерність мурування стін та флігелів і,особливо, оглядової башти, безперечна. Це  головне  достоїнство об’єктів архітектурного комплексу. Тому невипадково  музей-заповідник "Садиба Попова” включено до "Державного реєстру нерухомих пам’яток  України національного значення.”

Архітектурний (палацовий) комплекс у маєтку "Васильєво” побудовано 1894 року руками місцевих майстрів, нащадків запорозьких козаків та кріпаків з Полтавщини і Чернігівщини, на кошти володаря маєтку генерала Василя Павловича Попова. Комплекс виконано у стилі еклектики (сполучення різних стилів). В цьому ж стилі виконані й окремі його елементи (будинок палацу та оглядова башта), а інші архітектури у вигляді мініатюрних палаців різних стилів: східний та північний флігелі - в псевдомавританському стилі; західний флігель ("англійський замок”) - в стилі неоготики; каретна побудована в звичайному стилі,що була характерна для господарських будівель Півдня Європи; конюшня - в стилі Північної Італії - епохи середньовіччя, тобто вона побудована в тому ж стилі, що і Московський Кремль (споруд такого стилю у Східній Європі лише дві: Кремль у Москві та конюшня у Василівці - так запевнив нас один з видатних знавців пам’яток архітектури світу проф. Байрамян з Москви). Матеріал для будівництва -  місцевого виробництва.

Причиною зведення тут, у степовій зоні, "альтернативи” Воронцовському палацу в Алупці був славетний Великий Луг - природна перлина України, оазис серед Дикого поля, який  загублений водами Каховського водоймища. Великий Луг був годувальником та охоронцем  багатьох народів, які тут мешкали протягом тисячоліть. Запорозькі козаки називали його "батьком”- він надавав їм їжу, хутро, деревину для  флоту,паливо,корм для коней та худоби. Великий Луг був унікальним природним явищем: заливні луки,численні озера, річки, струмки, великі лісові масиви та гаї, болота. І все кишіло великим та малим звірем:лосі,ведмеді, олені,кабани,вовки,лисиці,зайці, бобри.Вода бурлили від риби   та птиці. Саме сюди, у Великий Луг, ще з часів Потьомкіна   приїздили на полювання з Москви та Петербургу великі державні чини, генерали, міністри і  навіть члени царської родини. Палацовий комплекс зведений як елітарна мисливська база для таких поважних гостей. Будували його з таким розрахунком, щоб  вразити гостей і  красою самого палацового комплексу, і  затишком , що чекав мисливців після вдалого полювання. Для цього все було передбачено:гостей чекало 80 різних візків у каретній, близько сотні коней у величезній конюшні , багато мисливських собак у вольєрах. Тут були лазні на будь-який смак: російська, фінська, турецька, римська; у погребах зберігали кращі  вина; в розпорядженні гостей були бібліотека, більярд. При палаці був  симфонічний оркестр, що розважав великих гостей, які  відпочивали у  двох флігелях та прогулювалися по великому парку.


Господар маєтку - генерал Василь Попов - був скоріше грузин, ніж росіянин. По материнській лінії - правнук царя Грузії  Іраклія II Багратіоні-Мухрамського. Його честолюбство, гордість,гоноровість та фінансові можливості  повністю відзеркалилися в архітектурі цих будинків. Геніальний  архітектор  Микола Бенуа та  місцеві майстри-будівельники створили справжнє диво архітектури та містобудування. Завдяки  їхньому таланту цей унікальний палацово-парковий ансамбль був відомий не тільки в Росії, а й за кордоном.

Після революції,  у грудні 1925 року, сюди приїздить  А.Макаренко у пошуках нового місця для своєї комуни безпритульників, але Уряд ("Наркомфін”) не дав йому грошей (30 тис.крб.) для переїзду, облаштування та ремонту будинків.

 Будівля настільки вразила Макаренка, що він згадує про неї в своїй "Педагогічній поемі”. Але за радянських  часів мало хто знав, де знаходиться це "диво”.

 Цей ансамбль пішов у небуття  як "нікому не потрібний палац царського генерала.”

Ще у 30-і роки були зруйновані деякі елементи комплексу: капличка, мури, фонтани, декоративна огорожа, наполовину розібраний будинок палацу, а раніше, на початку 20-х років знищено, порубано на дрова величезний парк, де,як свідчать документи, десятками росли дерева-гіганти завтовшки від 2,2 до 2,8 м...

Історія Василівщини незвичайна. Тут переплелися долі запорозьких козаків та їх нащадків з долями кріпаків з Чернігівщини і Полтавщини. Тут з’єднувалися долі  нащадків польських дворян з представниками грузинських царів; нащадки Кирила Розумовського - Перовськими об’єднувалися  з нащадками князя Потьомкіна, Скавронських, полководця О.Суворова. Василівщина була неодноразово  ареною військових подій, тут написано намало сторінок  героїчного минулого у боротьбі з фашизмом і під час будівництва Дніпрогесу та його відновлення після війни.

Василівка має вигідне географічне розташування для того, щоб використовувати "Садибу Попова” як значний туристичний та культурний центр на Півдні України - саме такий напрямок передбачає концепція розвитку і збереження пам’яток цього музейного закладу.

 

Мєшков В.В.,

 директор Василівського державного історико-архітектурного музею-заповідника "Садиба Попова”. 

 


Форма входа
Календарь новостей
«  Сентябрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Поиск
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • завантаження...
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Наш опрос
Чи варто відбудовувати замки в Україні?
Всего ответов: 263